Сутність держави

Сутність держави вказує на її призначення, мету існування. Розуміння сутності держави змінювалося з розвитком людства та самих держав. Втім, починаючи з перших міст-держав, утворених в Месопотамії (наприклад, Вавилону) і аж до першої половини ХХ століття існування держав насамперед зводилось до забезпечення інтересів пануючого класу. Ця закономірність найбільш послідовно відображена у класовій (марксистькій) теорії походження держави, розробленій Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом у першій половині ХІХ століття. Відповідно до цієї теорії рабовласницька держава – це держава для задоволення інтересів рабовласників, феодальна – феодалів, буржуазна – буржуазії. Водночас, у марксистській теорії фактор інтересів пануючого класу істотно перебільшується, адже з моменту свого виникнення держави завжди виконували ті чи інші загальносоціальні функції (наприклад, у рабовласницькому Вавилоні будувалися іригаціні споруди (для зрошення земель), необхідні для усіх.

Наслідки Жовтневої революції 1917 р. (захоплення влади більшовиками, розпад Російської імперії, створення СРСР) та економічна криза 1929-1933 років змусили замислитися представників західної політичної еліти, що небажання йти на соціальний компроміс матиме катастрофічні наслідки у вигляді революцій подібних Жовтневій. Поступово сформувалося усвідомлення призначення держави як задоволення загальносоціальних інтересів. В економічній теорії новатором такого підходу став Джон Мейнард Кейнс, а першим політиком, який почав його втілювати був Франклін Делано Рузвельт (президент США у 1933-1945 роках). Він запропонував «Новий курс» – програму реформ, яка передбачала серед іншого створення державою робочих місць та введення податків «з багатих». За це Рузвельта часто критикувала тогочасна еліта США, стверджуючи, що він нібито зрадив інтереси свого класу – буржуазії.

Після Другої світової війни концепція загальносоціальної держави стає домінуючою в Західному Світі. Для її впровадження було вирішено змінити систему перерозподілу податків. Ще одна причина розвитку ідеї загальносоціальної держави – поява великої кількості людей зі стійкими регулярними доходами, достатніми для задоволення широкого кола духовних і матеріальних потреб (середнього класу). Наприклад, станом на 2015 р. в Австралії частка середнього класу складає 66% населення, в Італії, Великобританії та Японії – вище 55%, в США – 38%. Конфліктів між протилежними класами стає менше, бо скорочується число представників цих протилежних класів, натомість зростає середній клас.

Щодо України, станом на 2014-2015 роки за різними даними частка середнього класу становить 1.5-15% (дуже низький показник). Важливо також наголосити, що нинішня українська еліта (зокрема, політична) має риси феодальної чи ранньобуржуазної, тобто дбає лише про власні інтереси ігноруючи інтереси суспільства. Тому, на жаль поки в Україні не втілена концепція загальносоціальної держави.

Загалом, сутність сучасних розвинутих держав полягає у знаходженні компромісу (згоди) між класовими і загальносоціальними інтересами.